ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА ТА ЇЇ МІСЦЕ В СТРУКТУРІ ОСВІТИ УКРАЇНИ
У державі розпочалося громадське обговорення проекту нової редакції базового Закону України «Про освіту». У процесі підготовки законопроекту дуже гостро постали питання щодо статусу, ролі позашкільної освіти, а також її місця в структурі вітчизняної освіти.
Зокрема, запроваджуючи в національне освітянське законодавство нових термінів «формальна освіта», «неформальна освіта», «інформальна освіта», а також відповідних рівнів освіти, члени робочих груп з підготовки проекту закону, експерти пішли по шляху виключення зі структури освіти України позашкільної освіти.
Чи можна погодитися з такими пропозиціями? Наскільки нововведення відповідають Конституції України, чинному законодавству про освіту? Чи маємо ми право не враховувати давню, славетну історію позашкілля, її традиції, і головне – ту провідну роль позашкільної освіту в реалізації завдань щодо створення умов для самовизначення, саморозвитку, самореалізації дитячої особистості, її професійної орієнтації, формування соціально-громадського досвіду, її моральних якостей, профілактики бездоглядності, безпритульності та правопорушень тощо? У разі ухвалення законопроекту з таким підходами до позашкільної освіти, то як вплинуть запропоновані нововведення на подальший її розвиток? Чи буде збережено існуючу позашкільну освіту як невід’ємну складову системи освіти України?
Зрозуміло, що ці та інші питання турбують педагогів, науковців, батьків, вихованців, представників громадських освітянських організацій.
Дуже хотілося б, щоб відповіді на ці складі запитання знайшли Народні депутати України, які невдовзі будуть обговорювати проект Закону України «Про освіту».
Отже, окремі цифри. За статистичними даними Міністерства освіти і науки України на 1 січня 2015 року в системі освіти функціонують 1913 державних і комунальних позашкільних навчальних заклади: 1369 будинки, центри, клуби, станції дитячої творчості тощо та 544 дитячо-юнацьких спортивних школи. Працюють 79,8 тис. гуртків, творчих об’єднань, спортивних секцій художньо-естетичного, науково-технічного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, фізкультурно-спортивного профілю тощо.
Позашкільні заклади відвідують майже 1 млн. 539 тис. вихованців, що становить 41,5 % дітей шкільного віку. Із загальної кількості вихованців позашкільних закладів 13,2 тис. – діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування; 6,8 тис. – діти з особливими освітніми потребами; 40 тис. – діти з малозабезпечених та багатодітних сімей [1, с. 3].
До наведених статистичних даних варто ще й додати позашкільні навчальні заклади Міністерства культури України, Міністерства молоді та спорту України. Так за офіційною статистикою 2014 року кількість початкових спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл естетичного виховання): музичних, художніх, хореографічних, хорового співу, театральних шкіл та шкіл мистецтв становить 1471 навчальний заклад, з них у сільській місцевості – 266 шкіл.
Щорічно позашкільними навчальними закладами України проводиться понад 80 тисяч всеукраїнських організаційно-масових заходів з дітьми і учнівською молоддю за напрямами позашкільної освіти [2].
Таким чином, практика позашкільної освіти вже сьогодні виконує вкрай важливі завдання, спрямовані на забезпечення потреб і мотивів дітей до пізнання і творчості; набуття, поглиблення та розширення компетентностей дітей та юнацтва, задоволення та розвиток їхніх потреб, інтересів та здібностей у вільний час, формування світогляду та системи ціннісних орієнтацій, національно-патріотичне виховання; виявлення, підтримка та розвиток обдарованих і талановитих дітей; фізичний, емоційний та інтелектуальний розвиток особистості; здійснення профорієнтаційної і професійних консультаційної роботи, провадження допрофесійної підготовки відповідно до здібностей дітей; соціалізація дітей та юнацтва у вільний час тощо.
На наше переконання, сьогодні потрібно зберігати і всіляко розвивати систему позашкільної освіту. Їй потрібна постійна, цілеспрямована, відповідальна державна підтримка. Адже чим більша кількість дітей буде охоплена позашкільною освітою, тим успішнішим стане наше підростаюче покоління в майбутньому.
Утвердження і забезпечення права людини на освіту є одним з найважливіших обов’язків кожної цивілізованої держави. В нашій державі забезпечення цього права передбачено статтею 53 Конституції України, згідно з якою «держава забезпечує… розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання…» [3].
Чинний Закон України «Про освіту», визначаючи структуру освіти України включає до неї позашкільну освіту (стаття 29) [4, с. 20]; «позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти…» (частина 1 статті 38) [4, с. 24], «держава забезпечує умови для одержання учнями і молоддю позашкільної освіти» (частина 3 статті 38) [4, с.24].
Закон України «Про позашкільну освіту», ухвалений Верховною Радою України 22 червня 2000 року визначає позашкільну освіту як «складову систему безперервної освіти, визначеною Конституцією України, Законом України «Про освіту»…» (стаття 4) [4, с. 165].
Відповідно до статті 1 уперше дається визначення таким важливим термінам, як «система позашкільної освіти», «позашкільна освіта», «позашкільний навчальний заклад» тощо [4, 163-165].
Стаття 9 регламентує основні засади державної політики у сфері позашкільної освіти, що полягають у:
– доступності позашкільної освіти громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;
– фінансуванні державних та комунальних позашкільних навчальних закладів відповідно до їх структури;
– добровільності вибору типів позашкільних навчальних закладів, форм позашкільного навчання і видів діяльності;
– науковості, світського характеру освіти;
– забезпеченні правового і соціального захисту вихованців, учнів і слухачів у їх прагненні до вільного, різнобічного розвитку особистості [4, с. 168].
Законом України «Про охорону дитинства», який розроблений і прийнятий на підставі положень Конституції України і Конвенції ООН про права дитини на законодавчому рівні закріплено, що охорона дитинства є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом. Зокрема стаття 5 Закону України «Про охорону дитинства» визначає засади організації охорони дитинства, в тому числі «розвиток мережі… позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази» [5, с. 225]. Стаття 20 встановлює, що «з метою сприяння соціальному, духовному, моральному благополуччю, всебічному здоровому розвитку дитини держава забезпечує їй безкоштовний доступ до національних духовних та історичних цінностей, досягнень світової культури тощо. З цією метою створюється мережа спеціальних дитячих закладів культури, закладів позашкільної освіти, діяльність яких спрямовується на сприяння розвитку індивідуальної та колективної творчості дітей» [5, с. 232].
Кабінетом Міністрів України, Міністерством освіти і науки України, іншими центральними органами виконавчої влади України, які мають у своєму підпорядкуванні позашкільні навчальні заклади ухвалено понад 70 нормативно-правових актів з питань позашкільної освіти. Тобто на сьогодні система позашкільної освіти має потужну законодавчу базу, яка хоча й не виконується в повному обсязі, але виконує чи не найголовнішу функцію – збереження мережі позашкільних навчальних закладів і системи позашкільної освіти в цілому.
На нашу думку, ігнорування конституційних норм щодо забезпечення розвитку позашкільної освіти, чинного законодавства про освіту, не врахування її ролі і місця в системі освіти України у новій редакції Закону України «Про освіту» призведе до переведення позашкільної освіти до статусу другорядної. А не включення позашкільної освіти до структури освіти України стане сигналом до наступу на позашкільну освіту: скорочення мережі позашкільних навчальних закладів, зменшення контингенту вихованців та педагогічних працівників, перепрофілювання, реорганізації, закриття позашкільних навчальних закладів, з подальшим відторгнення приміщень, земельних ділянок, матеріально-технічної бази.
Таким чином, враховуючи те, що саме позашкільна освіта сьогодні успішно виконує триєдину функцію (навчально-виховну, розвиваючу, соціалізуючу), в своїй діяльності використовує багатогранність змісту і форм роботи вкрай важливо врахувати в процесі підготовки нової редакції базового Закону України «Про освіту» наступні норми на положення:
1. У статті щодо забезпечення права на освіту відзначити, що громадяни України мають право на доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної, вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти. При формуванні мережі закладів дошкільної, середньої освіти та позашкільної органи управління освітою зобов’язані забезпечити:
максимально можливу рівність якості освіти в усіх державних та комунальних закладах та рівність у доступі до освіти;
достатню кількість місць у закладах освіти державної та комунальної форми власності для забезпечення потреб усіх громадян, які проживають на відповідній території.
2. У статті де визначається структура освіти України разом з дошкільною, середньої, професійною, вищою освітою включити позашкільну освіту.
3. В окремій статті, в якій виписуються положення та норми стосовно позашкільної освіти зазначити, що позашкільна освіта забезпечує навчання, виховання, розвиток та соціалізацію дітей і молоді у закладах позашкільної освіти у вільний час. Метою позашкільної освіти є реалізація права на освітню, культурну, творчу, спортивну та іншу діяльність дітей і молоді у закладах позашкільної освіти.
Держава гарантує доступність, безоплатність та розвиток позашкільної освіти, умови для її здобуття дітьми і молоддю.
Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного і місцевого бюджетів, батьків дітей або їх законних представників, з інших джерел, не заборонених законодавством.
Для здійснення освітньої діяльності закладам позашкільної освіти надаються спортивні об’єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безкоштовно та на пільгових умовах.
4. За аналогією з іншими закладами освіти дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти прописати в законопроекті окрему статтю «Заклади позашкільної освіти» відзначивши, що заклади позашкільної освіти створюються центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів. Перелік типів закладів позашкільної освіти затверджується Постановою Кабінету Міністрів.
Заклади позашкільної освіти державної та комунальної форми власності не можуть бути відчужені, перепрофільовані чи здані в оренду.
Державні (національні) заклади позашкільної освіти, підпорядковані центральними органами виконавчої влади і фінансуються з Державного Бюджету України.
Державні (національні) заклади позашкільної освіти крім освітньої діяльності, забезпечують проведення всеукраїнських і міжнародних очно-заочних освітньо-оздоровчих і масових заходів з дітьми за різними напрямами позашкільної освіти.
На нашу думку, зазначені пропозиції дозволять зберегти систему позашкільну освіту як невід’ємну складову систему безперервної освіти України, адже саме життя підтверджує, що позашкільна освіта є, вона функціонує і виконує вкрай важливі завдання державної ваги. Вона є вагомою для дітей, батьків, суспільства, держави.
Для дітей – це розвиток життєвих навичок, особистої і соціальної компетенції, реалізація можливостей особистості; для батьків – безпечна, змістовна зайнятість і виховання дітей, допомога у підготовці дітей до самостійного відповідального життя; для держави – одна з найефективніших інвестицій в найближче і віддалене майбутнє, формування світогляду ціннісних орієнтацій, національне-патріотичне виховання, профілактика бездоглядності, безпритульності та правопорушень [2].
5 червня 2015 року з ініціативи голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, Народного депутата України Лілії Гриневич, члена Президіума Європейської асоціації позашкільної освіти, завідувача кафедри позашкільної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Олени Биковської, керівників державних (національних) закладів позашкільної освіти, громадських організацій, які опікуються питаннями позашкілля в Комітеті Верховної Ради України проведено круглий стіл на тему: «Позашкільна освіта в умовах реформування системи освіти України». За результатами засідання круглого столу були напрацьовані конкретні пропозиції до проекту Закону України «Про освіту» в частині законодавчого забезпечення системи позашкільної освіти, зокрема її збереження в структурі освіти та недопущення її відокремлення від інших складових системи освіти України – дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої освіти.
Сподіваємося, що пропозиції фахівців позашкільної освіти будуть враховані як під час обговорення проекту закону, так і під час його ухвалення вищим законодавчим органом України.
Список використаних джерел:
1. Матеріали до круглого столу «Позашкільна освіта в умовах реформування системи освіти України» 5 червня 2015 року (підготовлені Міністерством освіти і науки України).
2. «Позашкільна освіта у новій редакції Закону України «Про освіту»: концептуальні засади» (інтерв’ю з доктором педагогічних наук, професором Биковською О.В.) /
3. Конституція України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
4. Законодавство України у сфері освіти та професійного навчання (Верховна Рада України. Комітет з питань науки і освіти). / Упор. Б. Г. Чижевський, В. П. Головінов, Є. В. Красняков, М. М. Шевченко. – К. : Парламентське видавництво, 2013. – 376 с.
5. Законодавчі акти України с питань освіти / Верховна Рада України. Комітет з питань науки і освіти: Офіц. від. – К.: Парламентське вид-во. – 404 с.